| dc.description |
Поява нового вірусу, який охопив весь світ, посилила потреби не тільки в обробленні збільшених обсягів інформації, що має використовуватися для лікування пацієнтів (супроводження перебігу хвороби,
застосування певних ліків, вакцинація, реєстрація смерті), а й у створенні нових і активнішому використанні наявних електронних інформаційних ресурсів (електронних реєстрів, баз даних, кадастрів, класифікаторів тощо) та інформаційних систем, які забезпечують їх функціонування всередині сфери охоро ни здоров’я та поза її межами. Отже, пандемія сприяла прискоренню цифровізації як зазначеної сфери,
так і інших галузей функціонування суспільства. Розвинені країни вже багато десятиліть користуються
добре розробленими системами електронних інформаційних ресурсів, що дає змогу накопичувати статистичні дані та здійснювати їх якісний оперативний аналіз. Україна в останні роки суттєво просунулася на шляху цифровізації, випередивши навіть (на думку фахівців) Естонію, яка слугувала прикладом
для більшості європейських країн у цій галузі. У багатьох країнах створено умови і для швидкого запровадження нових електронних інформаційних ресурсів, де зберігалася б уся накопичена інформація
щодо пандемії COVID-19. Серед цих країн, безумовно, і Польща, яка має достатньо розвинену систему
реєстрів сфери охорони здоров’я.
Багато інформації щодо перебігу пандемії публікується на різних сайтах як національних, так і закордонних організацій, що досліджують питання демографії та охорони здоров’я. У статті проаналізова но, які відомості щодо пандемії, сформовані на базі електронних інформаційних ресурсів, подаються на
платформах міжнародних організацій, Польщі та України. Здійснено порівняння Польщі та України за
деякими показниками, що характеризують стан поширення коронавірусу і боротьби з ним. Серед таких
показників – захворюваність, кількість смертей на 1 млн мешканців, кількість зроблених щеплень від
COVID-19. Також досліджено динаміку протягом періоду пандемії нового індикатора – індексу жорсткості, запровадженого закордонними науковцями та використовуваного для визначення реакції влади
на поширення цієї хвороби в країнах.
Метою статті є дослідження можливостей використання електронних ресурсів для аналізу впливу
пандемії COVID-19 на зростання смертності у Польщі та в Україні.
Використовуючи досвід польських фахівців, представлено деякі рекомендації щодо запровадження
в Україні додаткових електронних інструментів у сфері охорони здоров’я, зокрема для передбачення епідемічних загроз та діагностування інфекцій. The occurrence of a new virus that hit the whole world increased the need in not only the processing of
the grown scopes of information that had to be used for patient treatment (tracking the course of decease,
use of certain drugs, vaccination, death record), but also in creating new online information resources and
more intensive use of existing resources (online registers, databases, cadasters, classifiers, etc.) and information
systems supporting their operation within and beyond the health care system. Hence, the pandemic proved
to be an accelerator of the digitalization of this sphere and other socio-economic sectors. Developed countries
have been taking use of high performing systems for online information resources for decades, enabling for
accumulating statistical data and making their sound and quick analysis. Ukraine recently has made essential
advance on the way to digitalization and, as experts believe, could even outrun Estonia that had been a model
example for the majority of European countries in this field. Many countries have created the ground for quick
implementation of new online information resources allowing for the storage of all the accumulated information
on COVID-19 pandemic. One of these countries is evidently Poland with its rather well-developed system of
registers in the health protection system.
Large scopes of information about the course of pandemic have been published on various websites of
national and foreign organizations engaged in investigating demographic and health care issues. The article
contains an analysis of what data about the pandemic, created on the basis of online information resources, is
displayed on platforms of international organizations, Poland and Ukraine. A comparison of Poland and Ukraine
by some indicators reflecting the spread of coronavirus and fighting with it was made. These indicators include
the morbidity, the death toll per million inhabitants, the number of made vaccinations against COVID-19.
The study covers the dynamics of a new indicator over the pandemic period, the cruelty index introduced by
foreign researchers and used to reveal the reaction of country authorities on the spread of this decease.
The article’s objective is to investigate the feasibility of using online resources for analysis of the impact of
COVID-19 pandemic on the mortality growth in Poland and Ukraine.
The experience of Polish experts was used in providing some recommendations on introducing additional
online tools in the Ukrainian health care, in particularly ones designed for predicting epidemic threats and
diagnostics of infections. |
ru_RU |