|
Description:
|
This article discusses selected results of a comparative study aimed at understanding the relationship
between the location – in particular, within the borderland, understood as an area within a radius of 50 km
from the Polish-Ukrainian border, on both sides – and the development of the community, on one side, and
its impact on well-being of the areas’ inhabitants, households and individuals, on the other. As emphasized in
the general hypothesis underlying this study, the importance of locating in such areas (both for communities
and individuals) results from transborder economic activity, which was quite intensive before the February
2022. The question about the role of ‘placeʼ and ‘spaceʼ for quality of life and well-being – including possible
concentration of territorial units (gminas, rayons) of similar levels of development, or ‘neighbourhood effect’
(or clustering) among individuals/households – needs to be extended by analysis of the cross-level interaction
between the community’s and individual’s respective measures of development and well-being. For this
purpose, data from the two types of sources are used: (i) Local Data Bank (Poland) and Rayon Database
(Ukraine) to characterize the level of (under)development and local deprivation, and (ii) data from survey
of households conducted in parallel way in selected communes in Podkarpacie and Lviv. In the conclusions,
confirmed is expectation that border residential neighbourhood/borderland has significant impact on
individual and community respective measures, and on interaction between them (e.g., on average higher
well-being in less deprived/better developed communities). However, some caution should be exercised when
drawing conclusions for policy purposes, given the narrow scope of this type of (non-representative) research.
But the methodological advantage of the above approach due to the inclusion of spatial aspects argues for the
need for its further exploration, in a comparative perspective. У статті обговорюються окремі результати порівняльного дослідження, спрямованого на розуміння
зв’язку між розташуванням (зокрема в межах прикордоння, що розуміється як територія в радіусі 50 км
від польсько-українського кордону з обох боків) та розвитком громад, з одного боку, та його впливу на
добробут мешканців районів, домогосподарств та окремих осіб, з іншого. Як підкреслюється в загальній
гіпотезі, що лежить в основі цього дослідження, важливість розміщення в таких районах як для громад,
так і для окремих осіб є результатом транскордонної економічної діяльності, яка була досить інтенсивною до лютого 2022 року. Вирішення питання про роль місця та простору у формуванні якості життя
та добробуту – включаючи можливу концентрацію територіальних одиниць (ґмін, районів) однакового
рівня розвитку або “ефект сусідства” (або кластеризацію) серед окремих осіб/домогосподарств – необхідно розширити шляхом аналізу міжрівневої взаємодії між відповідними показниками розвитку та добробуту громади й окремої людини. Для цього використовуються дані з двох типів джерел: 1) місцевий
банк даних (Польща) та районна база даних (Україна), щоб охарактеризувати рівень (недо)розвиненості
та місцевої депривації; 2) дані опитувань домогосподарств, що проводилися паралельно в окремих
ґмінах Підкарпаття та Львова. У висновках підтверджено очікування, що прикордонні житлові райони / прикордоння справляють значний вплив на відповідні заходи окремої людини та громади, а також
на взаємодію між ними (ідеться, наприклад, про у середньому вищий добробут у менш знедолених /
краще розвинених громадах). Проте для цілей політики висновки слід робити із певною обережністю,
зважаючи на недостатній масштаб цього дослідження (його нерепрезентативність). Але методологічна
перевага вищезазначеного підходу із залученням просторових аспектів свідчить про необхідність його
подальшого опрацювання в порівняльній перспективі. |