Виявлення та оцінка шахрайства у ході аудиту публічного сектору

DSpace/Manakin Repository

Виявлення та оцінка шахрайства у ході аудиту публічного сектору

Show simple item record

dc.contributor.author Соколенко, Л. Ф.
dc.date.accessioned 2023-02-08T09:10:33Z
dc.date.available 2023-02-08T09:10:33Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.uri http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7288
dc.description Діяльність установ публічного сектору є сферою, чутливою до ризиків шахрайства. Це зумовлено значним використанням бюджетного фінансування та доступом до державного майна. Застосування міжнародних стандартів і кращих практик державного аудиту дасть змогу виявляти й попереджувати випадки шахрайства, що сприятиме збереженню бюджетних коштів та державного майна. Дослідження базується на результатах наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, міжнародних стандартах ISSAI (INTOSAI) з питань аудиту державного сектору та національних нормативно-правових документах України. У ході дослідження застосовано кейс-метод до випадків шахрайства з бюджетними коштами за даними звітів Рахункової палати за 2018–2021 рр. Встановлено, що в ході аудиту державного сектору оцінка ризиків шахрайства є невід’ємним елементом оцінки середовища об’єкта аудиту ю на етапі планування аудиторських процедур. У зв’язку з тим, що доказів існування шахрайства може не існувати, аудитор повинен значну увагу приділити виявленню ризиків шахрайства, зокрема на основі свідчень третіх сторін, розглянути результати державного аудиту у попередніх періодах, провести співбесіди з керівниками установи та її працівниками. Запропонований у дослідженні загальний порядок виявлення шахрайства в ході аудиту державного сектору містить такі послідовні кроки: оцінка ризиків шахрайства на етапі планування аудиту; визначення операцій, щодо яких мають бути виконані аудиторські процедури; збір аудиторських доказів, оцінка їх достатності та прийнятності й проведення додаткових процедур (за потреби); розгляд аудиторських доказів та формування думки про факти існування шахрайства; повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями на об’єкті аудиту; встановлення компетентних органів, які повинні бути повідомлені про факти існування шахрайства на об’єкті аудиту. Це дозволить структурувати аудиторську роботу в ході аудиту публічного сектору та, відповідно, визначить логіку побудови аудиторської перевірки з огляду на оцінені ризики шахрайства. ru_RU
dc.description.abstract Соколенко Л. Ф. Виявлення та оцінка шахрайства у ході аудиту публічного сектору. Статистика України. 2022. № 2. С. 95–103. ru_RU
dc.language.iso uk ru_RU
dc.publisher Національна академія статистики, обліку та аудиту ru_RU
dc.subject шахрайство ru_RU
dc.subject аудит публічного сектору ru_RU
dc.subject вищі органи аудиту ru_RU
dc.subject публічні фінанси ru_RU
dc.subject корупція ru_RU
dc.subject неправомірна вигода ru_RU
dc.subject оцінка ризиків ru_RU
dc.subject планування аудиту ru_RU
dc.title Виявлення та оцінка шахрайства у ході аудиту публічного сектору ru_RU
dc.type Article ru_RU


Files in this item

Files Size Format View
SU_2022#2_3-11 (1)-95-103.pdf 251.5Kb PDF View/Open

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account