|
Description:
|
У статті піднімаються питання змін основних характеристик незалежного професійного аудиту, які визначають його як необхідний та корисний елемент соціального буття, а отже, мають суттєве значення для суспільства. Зроблена спроба визначити напрями цих змін, проаналізувати їх причини та наслідки як для суспільства, так і для професії. Показано, що в Україні, на відміну від інших країн, аудиту всього 30 років – історично мізерний час, але швидкість змін у цій сфері значно вища, ніж у країнах Західної Європи та США або Японії. Вітчизняний аудит украй швидко адаптувався до останніх практик його регулювання за кордоном Це насамперед стосується методів аудиту через застосування міжнародних стандартів, етичних норм професійної діяльності, державного регулювання та нагляду за якістю аудиторських послуг. Водночас наразі немає досліджень щодо суспільного сприйняття аудиту, яке теж змінюється відповідно до викликів часу. Але слід зважати на те, що саме привабливість аудиту у суспільстві суттєво впливає на ринок аудиторських послуг, тим самим штовхаючи або гальмуючи розвиток останнього. Автор на основі власних досліджень і спостережень намагається визначити певні тренди змін у таких базових елементах соціальної привабливості аудиту, як обов’язковість, професійна незалежність, конфіденційність та ін. Акцентовано, що вибір елементів суспільної привабливості є виключно авторським поглядом, який спирається на власний аудиторський досвід, особисту практику створення та керівництва впродовж тривалого часу професійними громадськими організаціями аудиторів в Україні. За припущення щодо права на існування й іншої класифікації елементів соціальної привабливості аудиту у суспільстві, обґрунтовано, що виокремлені автором елементи реально існують і визначають визнання прагматичної цінності аудиту в Україні. Безумовно є досить велика відстань від розуміння привабливості аудиту між різними групами користувачів його послуг, від фізичних осіб-власників чи інвесторів до органів державної влади, бізнес-середовища та суспільства в цілому. Окрім цього, деякі елементи привабливості аудиту ідентифікуються як цінності самою професійною спільнотою, деякі – виключно керівництвом підприємств та організацій, деякі – виключно органами державної виконавчої влади. Сформульовано висновок, що українське суспільство, на відміну від західного, все ще не впливає на аудит, а споживає його послуги як обов’язкові згідно з чинним законодавством. Проаналізовано зміни елементів суспільної привабливості аудиту за період 2000 – початок 2020 рр. Наведені тренди свідчать, що ці елементи перебувають або у стані стагнації, або у певному розвитку. Спрогнозовано потенційні наслідки можливої реалізації вказаних трендів як для професійної аудиторської спільноти, так і для суспільства загалом. |