|
Description:
|
The article’s relevance lies in need for empirical testing of theoretical concepts in the new economic conditions caused by the corona crisis. The purpose of the paper is to identify the manifestations of macroeconomic instability in the period before and after the pandemic and to demonstrate the effectiveness of the use of fiscal instruments of regulatory competition to achieve the goals of the stabilization policy of the governments of countries with developed economies. The research is based on the categories of theoretical and empirical levels of knowledge. The use of the method of analysis, abstraction and synthesis, induction and deduction, as well as the system-structural method, the method of idealization, made it possible to identify new forms of manifestation of the phenomenon of fiscal regulatory competition and establish its place in the implementation of the stabilization and incentive programs of the government. It was found that the
stimulation of economic activity and the increase in net exports using the instruments of fiscal neo-protectionism occurs
due to a simultaneous increase in employment and a decrease in the cost of domestically produced goods, accompanied by the rise in relative consumer prices for imported goods. Using economic analysis and mathematical modelling methods confirmed the hypothesis about the stimulating effect of fiscal policy. Based on the regression analysis of the mechanism of the fiscal channel of the stabilization policy of developed countries, which influenced the dynamics of the conjuncture in the period from 2018 to 2022, a conclusion was drawn regarding the strength of its impulse. It has been found that the
fiscal channel less clearly transmits the impulse from the growth of expenditures (financed by loans) to the real sector. It is
assumed that in the process of signal transmission, it scatters. It has been established that in the short term, in a recession, the fiscal impulse also does not cause a jump in inflation. In the context of inflationary growth in the United States, Japan, and Germany, there is a turn towards tightening monetary policy, which limits the use of financial instruments to counter
the recession and therefore increases the demand for the benefit of fiscal tools to counter the recession. Актуальність статті полягає у необхідності емпіричної перевірки теоретичних концепцій у нових економічних
умовах, спричинених коронакризою. Метою статті є виявлення проявів макроекономічної нестабільності в період до та після пандемії та перевірка ефективності використання фіскальних інструментів регуляторної конкуренції у досягненні цілей стабілізаційної політики урядів країн із розвиненою економікою. В основу дослідження покладено категорії теоретичного та емпіричного рівнів пізнання. Використання методу аналізу, абстрагування та синтезу,
індукції та дедукції, а також системно-структурного методу, методу ідеалізації дозволило виявити нові форми прояву феномена фіскальної регулятивної конкуренції та встановити її місце у реалізації урядових стабілізаційних та стимулюючих програм. Виявлено, що стимулювання економічної активності та збільшення чистого експорту
за допомогою інструментів фіскального неопротекціонізму відбувається за рахунок одночасного збільшення зайнятості та зниження вартості товарів вітчизняного виробництва, що супроводжується зростанням відносних
споживчих цін на імпортні товари. Використання методів економічного аналізу та математичного моделювання підтвердило гіпотезу про стимулюючий ефект фіскальної політики. На основі проведеного регресійного аналізу дії механізму фіскального каналу стабілізаційної політики розвинених країн, яким реалізовувався вплив на динаміку кон’юнктури в часовому періоді з 2018 по 2022 рік, було зроблено висновок щодо сили його імпульсу. Встановлено, що фіскальний канал менш чітко передає імпульс від зростання витрат (що фінансуються за рахунок
кредитів) реальному сектору. Зроблено припущення, що у передачі сигналу він розсіюється. Встановлено, що у
короткостроковій перспективі, за умов рецесії, фіскальний імпульс також викликає стрибка інфляції. За умов інфляційного тиску в США, Японії та Німеччині відбувається розворот до проведення більш жорсткої монетарної політики, що обмежує використання монетарних інструментів протидії рецесії і підвищує попит на використання фіскальних інструментів протидії рецесії. |