|
Description:
|
Позиції в міжнародному поділі праці країн, що розвиваються, зазнають поступових трансформацій, хоча й в самій групі цих країн загострюються асиметрії економічного розвитку, що й впливає на відмінності в набутті країнами ознак м'якої сили. Здатність впливати на систему міжнародних економічних відносин, зокрема на міжнародний рух товарів та послуг, міжнародний рух капіталів, залежить не лише від наявного виробничого та фінансового потенціалу, але й від здатності впливати на міжнародну економічну політику і набувати нових порівняльних переваг. Позиції Китаю як донора прямих іноземних інвестицій неухильно зростає, що й було продемонстровано шляхом порівняння позицій Китаю на ринках країн ЛАКБ порівняно з такими країнами, як США, Франція, Велика Британія та ін. В статті вирішено ряд задач, зокрема: окреслено ознаки м'якої сили Китаю крізь призму аналізу його міжнародної економічної політики; охарактеризовано місце і роль Китаю на ринку позичкового капіталу країн, що розвиваються; проаналізовано стан платіжного балансу країн Латинської Америки та Карибського басейну задля визначення ролі ПІІ в економічному зростанні країн регіону; визначено місце Китаю як донора прямих іноземних інвестицій в країнах Латинської Америки та Карибського басейну; виокремлено періоди фінансово-інвестиційної співпраці між Китаєм та окремими країнами регіону, що аналізується; визначено роль державних підприємств у здійсненні інвестиційної експансії Китаю; проаналізовано напрями ПІІ Китаю та зроблено акцент на транскордонних злиттях і поглинаннях. За допомогою адаптації концептуальної моделі OLI Дж. Даннінга до аналізу ПІІ Китаю виокремлено чотири типи іноземних інвестицій залежно від стратегії компанії, що виходить на ринки країн ЛАКБ; розглянуто роль уряду та компаній Китаю в прийнятті рішень щодо здійснення інвестування; розглянуто вплив уповільнення темпів зростання національної економіки Китаю на динаміку ПІІ; охарактеризовано країни регіону з позицій привабливості для
китайських ПІІ; виокремлено перспективні напрями співпраці між Китаєм та країнами ЛАКБ; визначено китайські компанії-лідери з позицій прямого інвестування в регіон ЛАКБ; виокрем лено позиції Бразилії як країни надходжень ПІІ та на її прикладі охарактеризовано прямі іноземні інвестиції Китаю за: 1) вибором країни призначення інвестицій; 2) вибором виробничого
сектору; 3) стратегією інвестування; мотивами здійснення інвестицій. В статті наголошено на
перспективності ринку цифрових послуг для розвитку співпраці країн, що розвиваються. Аналіз оголошень про нові інвестиційні проєкти дозволив зробити висновок про існуючий потенціал подальшої співпраці. |