Description:
|
Стаття містить результати дослідження з подальшого розроблення підходів до оцінки ризиків безперервності діяльності, пов’язаних із внутрішнім аудитом підприємства. Особливу увагу в роботі приділено організації внутрішнього аудиту безперервності діяльності для груп подій або умов, які окремо чи в сукупності можуть поставити під значний сумнів обґрунтованість припущення про безперервність діяльності . Метою статті є подальше розроблення підходів до визначення ризиків впливу ефективності внутрішнього аудиту на оцінку аудитором ризику припинення діяльності підприємства. Аналіз чинної практики свідчить, що впровадження такого елементу системи внутрішнього контролю, як внутрішній аудит або не використовується взагалі, або виконується суто формально. Водночас відсутність або низька ефективність служби внутрішнього аудиту, основним завданням якої є моніторинг системи внутрішнього контролю, зумовлюють зростання аудиторського ризику контролю, що своєю чергою підвищує загальний рівень аудиторського ризику. Така ситуація зумовлює необхідність збільшення обсягів і, як наслідок, часу аудиторської перевірки. З огляду на результати проведених досліджень сучасної практики функціонування служби внутрішнього аудиту на вітчизняних підприємствах показано, що у більшості випадків має місце переважно формальний підхід до реалізації її функцій, зокрема в аспекті забезпечення контролю за показниками фінансового стану, критичні значення яких можуть свідчити про ймовірність припинення діяльності підприємства, а їх неврахування – напряму призвести до цього. Аналіз науково-методичної бази свідчить про недостатність матеріалів щодо створення ефективної системи внутрішнього контролю за стратегічними фінансовими показниками і як наслідок – про відсутність ефективної концепції її моніторингу з боку внутрішнього аудиту. В роботі запропоновано комплексну функціональну модель, що включає такі елементи: постановка завдання для служби внутрішнього аудиту; ідентифікація джерел необхідної інформації та методика оцінки її достовірності; концептуальна основа забезпечення виконання функцій внутрішнього аудиту. Зазначена модель уможливлює дослідження поелементного складу системи внутрішнього аудиту в аспекті оцінювання ризику припинення діяльності підприємства.
The article presents the results of the study and the further development of approaches to assessing the continuity risks associated with the internal audit of the enterprise . Particular attention is given in the article to the organization of internal audit of termination of activity for groups of events or conditions, which alone or in the aggregate may call into question the validity of the assumption of continuity of activity. The purpose of the article is to research and further develop approaches to assessing the risk assessment of the impact of internal audit effectiveness on the auditor’s assessment of the risk of termination of the enterprise. Current practice research shows that the implementation of an element of internal control, such as internal audit, is either not used at all, or is carried out in a purely formal manner. In particular, it concerns the control over the financial statements, which indicate the probability of termination of the enterprise. In turn, the lack or low efficiency of the internal audit service, whose main task is to monitor the internal control system, causes an increase in audit risk of control, which in turn increases the overall level of audit risk. This situation necessitates an increase in volumes and as a result of audit time. In view of the results of the conducted researches of the current practice of functioning of the internal audit service at the enterprises, in most cases there is a purely formal approach to its functions, in particular in the aspect of ensuring control over the financial status indicators, the critical values of which can directly lead to the termination of the activity of the enterprise . The analysis of the scientific and methodological base shows the lack of materials, the organization of an effective system of internal control over strategic financial indicators, and as a consequence of the lack of an effective concept of its monitoring by the internal audit. |