|
Description:
|
Issues of developing e-infrastructures and research data storages are investigated in the context of digitalization processes. The present-day scientific literature has great many publications on technical, legal and
organizational issues of repository creation, reviews of relevant practices in various countries, descriptions of new services, assessment of the open access effectiveness etc. However, scientific, methodological and practical aspects of creating the national Ukrainian archive of scientific and education information are for the most part overlooked. The article proposes a review of crucial components in the e-infrastructure of EU like EOSC and OpenAIRE, with outlining their objectives, general characteristics and phases of creation. It is important
because the course on integration in the European Union, formulated in the strategic documents of Ukraine, involves the development of the Ukrainian eco-system of research, education and innovation in compliance with the European standards. A brief review of data about the performance and dynamics of repositories across the world is made with emphasis on their structure, country of location, software and sectoral profile. Data on the number of institutional repositories in Ukraine and their availability in domestic higher education
establishments are presented. The need for developing a system of information repositories and creating the National Repository of Academic Texts is justified in view of the data demonstrating the existing research and education capacities in Ukraine. The key characteristics of the National Repository are described: its contents,
functionality, goal, objectives, structure, phases of creation, development prospects. Their relevance to the tasks set in the Action Program of the Cabinet of Ministers of Ukraine on line of the objectives 1.4 and 1.5 of the Ministry for Education and Sciences of Ukraine is shown. NRAT has to be a really demanded and very useful resource capable of making the research sector transparent and accessible, notably accelerating exchange of research and education information, stimulating scientific progress and innovation activity in Ukraine. This will make the research financing more effective. У контексті процесів цифровізації розглянуті питання розвитку електронної інфраструктури і сховищ наукових даних. Зазначено, що сучасна наукова література містить безліч публікацій із технічних, правових і організаційних питань створення репозитаріїв, оглядів досвіду різних країн, описів нових
сервісів, оцінок ефективності відкритого доступу і т. ін. Разом з тим недостатньо представлені наукові, методичні та практичні аспекти формування загальнонаціонального архіву наукової та освітньої інформації України. Запропоновано огляд таких найважливіших елементів е-інфраструктури Євросоюзу, як EOSC і OpenAIRE, висвітлені їх цілі, загальна характеристика, викладена послідовність створення. Це важливо, оскільки сформульований у стратегічних документах країни курс на інтеграцію з ЄС передбачає розвиток української екосистеми науки, освіти та інновацій у рамках європейських стандартів. Представлено короткий огляд даних про стан і динаміку розвитку репозитаріїв у світі з акцентом на їх структурі, національній належності, програмному забезпеченні та галузевій спрямованості, а також інформація про кількість інституціональних репозитаріїв України та охоплені ними заклади вищої освіти країни. Обґрунтовано необхідність розвитку системи сховищ інформації, насамперед створення
Національного репозитарія академічних текстів, на основі даних про наявний науковий і освітній потенціал. Описано ключові характеристики Національного репозитарія, а саме, його вміст, функціонал, мету, завдання, структуру, етапність створення, перспективи розвитку. Зазначено, що Національний репозитарій академічних текстів є затребуваним і надзвичайно корисним ресурсом, який робить наукову сферу прозорою, доступною, істотно прискорює обмін науковою та освітньою інформацією, стимулює науковий прогрес і інноваційну активність в країні, а це підвищує ефективність фінансування науки. |