|
Description:
|
Breast cancer is most common tumour diagnosis for women worldwide. Over the last almost 40 years
widespread adoption of mammographic screening has established Breast Conserving Surgery (BCS) followed
by irradiation as the most practised treatment of choice. However, in absence of tools to determine the optimal
quantum of tissue to be excised the debate continues for achieving a balance between the effectiveness of
surgical intervention and the later stage personalisation of treatment, and so, a wide variation in practice is a
common phenomenon globally. We attempt to introduce a definite measure that determines efficacy of BCS
while protecting aesthetic value of life for Women affected with breast cancer.
74 mammography examinations and the surgical interventions of those women underwent for the
management of breast cancer were used to compute the coefficient of lesion. In first step the lesion and the
mammary gland proper are measured applying geometry. In the second step volume of tissue mass to be
removed was calculated taking into account the measures from the 1st step and we present the coefficient of
lesion mathematically. We empirically illustrated our methodological approach for determining the tissue mass
to be excised.
Conventionally, it is assumed that if the volume of tissues to be removed does not exceed 25% of the
volume of the mammary gland, a Breast Conserving Surgery, is performed, however, our empirical illustration
demonstrated that the established decision making parameter is not tenable for determining the extent / type
of surgery undertaken. We have developed a coefficient aligned with the stage of the carcinoma and founded
the base for developing a statistical (mathematical) model. Application of such a model accommodating tumour
biology and patient characteristics shall not only provide intraoperative real time information to surgeons but
also predict the prognosis of optimal surgical intervention of breast cancer.
The next step is to develop a model using the data of the mammographic examination and the coefficient
of breast lesion as covariates for determining the potentially effective volumes of surgical intervention needed,
and plan reconstructive measures considering the effect of time on such intervention. Підхід, розглянутий у роботі, орієнтований насамперед на те, щоб мати можливість на етапі діагностики
визначитися з обсягами оперативного втручання. Це особливо важливо, коли розглядається захворювання
жінок на рак грудної залози, оскільки мова йде не тільки про успішність боротьби з захворюванням і подоланням цього недугу, а й про збереження якості життя жінки після лікування. У цьому контексти успішність
лікування слід розглядати з двох боків. З одного – це онкологічна ефективність самого лікування, а з іншого
– якість життя, яка забезпечує це лікування в подальшому. Проведення онкопластичної або реконструктивної операції грудної залози забезпечує належну якість життя пацієнта. А різні обсяги оперативного втручання передбачають і різну підготовку до онкопластики та реконструкції залежно від того, яка буде виконана
операція: мастектомія чи органозберігаюча операція.
У дослідженні за даними мамографії 74 пацієнтів і операцій, які їм були проведені, здійснено спробу
визначитися з тим, які з мамографічних ознак є визначальними. Крім того, розроблений спеціальний коефіцієнт, який є кількісною характеристикою і узгоджений зі стадією захворювання, а отже, він є свого роду
індикатором, що допоможе на етапі діагностики визначитися з обсягами операційного втручання, а відповідно, і з варіантами реконструкції. Традиційно вважається, що якщо обсяг тканин, які підлягають видаленню,
не перевищує 25% від обсягу грудної залози, то проводиться хірургія зі збереженням залози, і навпаки, якщо
перевищує 25%, тоді слід виконувати мастектомію. Проте нашими результатами було доведено, що цей критерій не є надійним для визначення типу операції. Отже, встановлення точного відсотка при плануванні обсягів оперативного втручання не є виправданим.
Розроблений коефіцієнт абсолютно узгоджений зі стадією захворювання. Крім того, створено базу для
розроблення статистичної моделі, що враховує біологію пухлини і характеристики пацієнта. Застосування
такої моделі не тільки забезпечує хірургів інформацією в реальному часі, а й уможливлює прогнозування
обсягів оптимального хірургічного втручання при раку грудної залози.
Наступним кроком передбачається розробка моделі, яка надасть можливість, використовуючи дані мамографічного обстеження і значення коефіцієнта ураження грудної залози як коваріати, достатньо ефективно визначати потенційні обсяги оперативного втручання, завчасно планувати одномоментні реконструктивні заходи. Це дозволить не тільки підвищити онкологічну ефективність лікування хворих на рак грудної
залози, а й забезпечить належну якість їх життя після проведення лікування, що, своєю чергою, знизить ризики виникнення рецидивів і підвищить виживаність жінок, хворих на рак грудної залози. |