| dc.description |
Статистичне вивчення споживання продуктів харчування є актуальним аспектом оцінювання соціально-економічного розвитку економіки країни в цілому та її регіонів зокрема. У розвинених країнах на продовольчі товари припадає до 20% споживчих сукупних витрат населення. Однак у структурі витрат населення України переважну частку займають витрати на продукти харчування та безалкогольні напої. Ці витрати були найбільшими у 2005 р. – 56,6%, найменшими – у 2008 р., 48,9%, та становили 51,9% у 2014 р. У цьому ж році, за офіційними даними Державної служби статистики України, було зареєстровано більше 6 млн домогосподарств, члени яких постійно відмовляли собі в найнеобхіднішому, окрім харчування. Отже, існує об’єктивна необхідність у вдосконаленні соціальної політики держави щодо задоволення споживчих потреб громадян України. Це вимагає визначення комплексної системи факторів, що впливають на рівень та структуру споживання матеріальних благ, зокрема продуктів харчування.
Споживання як використання виробленого продукту для задоволення потреб економічних суб’єктів – значуща сфера суспільного відтворення. Вагомість споживання зумовлена тим, що воно є одночасно і завершальною фазою суспільного виробництва, і невід’ємною передумовою подальшого його функціонування. Особливості й характер складових споживання, а саме виробничого й особистого, зумовлені специфікою предметів споживання та його метою. Суттєвим елементом особистого споживання як завершального акту відтворення, спрямованого на забезпечення функціонування людини, є споживання харчових продуктів. |
ru_RU |