|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2022 >
№ 3 - 4 (98 - 99) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7277
|
| Назва: | Моральна статистика: історичний аспект |
| Автори: | Галицька, Е . В . |
| Ключові слова: | моральна статистика
кримінологічні ідеї й судження
кримінологічні дослідження
злочинність
статистичні показники |
| Дата публікації: | 2022 |
| Видавець: | Національна академія статистики, обліку та аудиту |
| Короткий огляд (реферат): | Галицька Е. В. Моральна статистика: історичний аспект . Статистика України. 2022. № 3–4. С. 174– 181. |
| Опис: | Розглянуто витоки зародження моральної (у сучасному розумінні – кримінальної) статистики. Розкрито поняття “моральна статистика”, розглянуто кримінологічні ідеї і судження в працях мислителей античності й у процесі становлення та розвитку кримінологічних досліджень. Зазначено, що у 2022 р. виповнюється 220 років з дня народження одного з перших і найвизначніших діячів у галузі кримінальної статистики, видатного французького статистика А. Геррі, який ввів у науковий обіг поняття “моральна статистика”. Висвітлено етапи його життєвого шляху і наукової спадщини, зокрема його внесок у розробку зазначеної проблематики. Акцентовано увагу на перших спробах статистичного дослідження явищ і процесів у галузі моральної статистики. Визначено роль А. Кетле як засновника нової статистичної школи, його вплив на статистичну науку і статистиків ХІХ ст., а також його внесок у розробку питань моральної статистики. Обґрунтовано, що завдяки емпіричним дослідженням ученого, який розглядав злочинність як об’єктивне соціальне явище, сформувався соціологічний напрям при вивченні злочинності, а фахівці почали широко застосовувати статистичні методи. Висвітлено внесок одного із завзятих послідовників А. Кетле, А. Вагнера, в розробку теорії статистики. Використовуючи так звану моральну аналітику, на основі даних статистики самогубств він розглядав поведінку людини з позиції психологічних мотивів. Підкреслюючи аналітичне значення статистичної таблиці, А. Вагнер намагався пояснити, яким способом таблиця дає змогу встановити причинні залежності між явищами. Розглянуто значний внесок, який зробив О. Еттінген у розробку теоретико-методологічних пи- тань статистики, використовуючи статистичні дані моральної статистики. Автор наводить абсолютні дані щодо самогубств (у середньому за п’ятирічний період) у Франції за періоди з 1826–1830 до 1856– 1860 рр. і робить відповідні висновки. При цьому він обґрунтовує важливість і значення застосування як відносних, так і середніх статистичних показників у дослідженнях соціально-етичних явищ. Проаналізовано результати опрацювання окресленої проблематики Г. Майєром. Використовуючи матеріали своїх статистичних досліджень, він звертав увагу на закономірності суспільних явищ, зокрема при вивченні статистики злочинності, що давало можливість сформулювати обґрунтовані висновки. Викладено позицію прихильника соціологічного напряму розвитку статистики як науки П. Дюфо, який вважав, що об’єктом статистичного дослідження слугують моральні (соціальні) факти, та вивчав застосування методу спостереження в науках моральних і політичних. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7277 |
| Розташовується у зібраннях: | № 3 - 4 (98 - 99)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
