|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2022 >
№ 3 - 4 (98 - 99) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7273
|
| Назва: | Методологічні проблеми визначення цифрових робочих місць на ринку праці України |
| Автори: | Коваль, С. П. |
| Ключові слова: | робоче місце
цифрове робоче місце
цифрові технології
ринок праці
законодавчо- нормативна база
віртуальна зайнятість
стратегія праці |
| Дата публікації: | 2022 |
| Видавець: | Національна академія статистики, обліку та аудиту |
| Короткий огляд (реферат): | Коваль С. П. Методологічні проблеми визначення цифрових робочих місць на ринку праці України. Статистика України. 2022. № 3–4. С. 135–142. |
| Опис: | Розглянуто проблемні методологічні питання, пов’язані з визначенням поняття “цифрове робоче місце”. Доведено, що сучасні реалії ринку праці України характеризуються суттєвими методологічними проблемами щодо трактування зазначеної дефініції, а також реєстрації та обліку як цифрових робочих місць, так і робочих місць у їх традиційному розумінні. Здійснено порівняльне дослідження поняття “робоче місце” згідно з національним законодавством у сфері праці, зокрема Законом України “Про зайнятість населення”, Методичними рекомендаціями щодо визначення робочих місць, Кодексом законів про працю України. Обґрунтовано недосконалість загальноприйнятого визначення робочого місця як у законодавчо-нормативних документах, так і в науково-методичній літературі. Запропоновано сучасний підхід до визначення досліджуваного поняття на основі застосування цифрових технологій. Доведено, що наразі можна стверджувати про появу нового терміна “цифрове робоче місце” як віртуального еквівалента фізичного робочого місця. Серед іншого наголошено, що методологічне визначення цифрового робочого місця повинно враховувати такі характеристики, як професія працівника, вид і тип його зайнятості, ступінь цифровізації, кількість устаткування на робочому місці, вид економічної діяльності підприємства та ін. Також зазна- чено, що додатковими ознаками робочого місця можуть слугувати, наприклад, вимоги до працівника: рівень освіти, досвід роботи, підвищення кваліфікації (стажування), проходження атестації тощо. Особливо важливо при визначенні цифрового робочого місця враховувати не лише його фізичні, економічні, а й соціальні та цифрові характеристики. Зроблено висновок, що вирішення методологічних проблем визначення, обліку та обстеження цифрових робочих місць, розробка нової стратегії праці здатні наблизити дані про ринок праці країни до реальної життєдіяльності суспільства, дозволять пришвидшити, спростити, здешевити та загалом удосконалити процеси збирання й аналізу інформації цього напряму. Як напрям подальших досліджень окреслено формулювання й опрацювання концептуальних питань методології визначення, аналізу та оцінки ефективності цифрових робочих місць на ринку праці України. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7273 |
| Розташовується у зібраннях: | № 3 - 4 (98 - 99)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
