DSpace

Інституційний репозитарій Державного вищого навчального закладу "Національної Академії Статистики, Обліку та Аудиту"

 en uk 
 


Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2022 >
№ 3 - 4 (98 - 99) >

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7270

Назва: Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України
Автори: Акбаш, К. С.
Пасічник, Н. О.
Ріжняк, Р. Я.
Ключові слова: глобальний гендерний розрив
індекс
субіндекси
методологія
рейтинг
, прогнозування даних
Дата публікації: 2022
Видавець: Національна академія статистики, обліку та аудиту
Короткий огляд (реферат): Акбаш К. С., Пасічник Н. О., Ріжняк Р. Я. Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України . Статистика України. 2022. № 3–4. С. 98–108.
Опис: У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023–2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/ чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроб лено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7270
Розташовується у зібраннях:№ 3 - 4 (98 - 99)

Файли цього матеріалу:

Файл Опис РозмірФормат
SU_2022#3-4_fin-98-108.pdf1,14 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

 

Valid XHTML 1.0! Програмне забезпечення DSpace Авторські права © 2002-2005 Массачусетський технологічний інститут та Х’юлет Пакард - Зворотній зв’язок