|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2022 >
№ 3 - 4 (98 - 99) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7267
|
| Назва: | Оцінка фіскальної стійкості України в умовах макрофінансової нестабільності |
| Автори: | Назукова, Н. М. |
| Ключові слова: | фіскальна стійкість
державний борг
індикатор фіскальної стійкості
сальдо зведеного бюджету
макрофінансова нестабільність |
| Дата публікації: | 2022 |
| Видавець: | Національна академія статистики, обліку та аудиту |
| Короткий огляд (реферат): | Назукова Н. М. Оцінка фіскальної стійкості України в умовах макрофінансової нестабільності. Статистика України. 2022. № 3–4. С. 68–77. |
| Опис: | У статті узагальнено основні макрофінансові виклики, які постали перед урядом України внаслідок війни. На основі виявлених тенденцій, узагальнення прогнозів Національного банку та Кабінету Міністрів України здійснено оцінювання фіскальної стійкості країни на період до 2030 р. Оцінки базуються на адаптованому до умов України підході, розробленому співробітниками Інституту економіки та прогнозування НАН України. Згідно з цим підходом, індикатор фіскальної стійкості у середньостроковому періоді (S1) свідчить про кількісний бюджетний розрив, який необхідно покрити, щоб забезпечити стійкий стан державних фінансів у середньостроковій перспективі. Іншими словами, цей індикатор показує, на яку величину необхідно скоригувати первинний баланс бюджету протягом певного середньострокового часового проміжку, щоб на його кінець досягти цільового значення державного боргу. Що більшим є значення індикатора фіскальної стійкості, то більшим має бути коригування первинного балансу, необхідне для забезпечення стійкості державних фінансів. Від’ємне значення S1 вказує, що коригування первинного балансу не потрібне. Оцінки фіскальної стійкості мають важливе практичне значення: вони дозволяють здійснювати аналіз динаміки розвитку фіскальної сфери, а також виявляти вплив окремих факторів на стан державних фінансів. Оцінювання індикаторів дає змогу обґрунтовувати заходи з досягнення та/або підтримання стійкого стану бюджетної системи у середньостроковій перспективі. Представлені у статті сценарні розрахунки свідчать, що для досягнення у 2030 р. цільового значення державного боргу щодо ВВП на рівні 60% від його прогнозного базового значення 87,2% ВВП у 2024 р. необхідно, щоб сальдо зведеного бюджету щороку покращувалося на 2,7 в . п. ВВП. Найбільш очікуваними заходами бюджетно-податкової політики, які можуть бути застосовані для цього, є скорочення державних видатків, зокрема на оборону (у пост-воєнний період) та на заробітну плату у державному секторі, збільшення ставки податку з доходів, що перевищують мінімальний та середній рівні, а також ставки податку на нерухоме майно та рентних платежів. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/7267 |
| Розташовується у зібраннях: | № 3 - 4 (98 - 99)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
