|
|
Періодичні видання НАСОА >
Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту >
2020 >
№4 >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5956
|
| Назва: | Виборчі системи у цифрову епоху: базові проблеми та нові можливості. Частина І. Огляд проблематики, класичні протоколи колективного вибору |
| Автори: | Сіницький, М. Є. |
| Ключові слова: | суспільний вибір
схвальне голосування
класичні виборчі технології
узгодженість думок виборців
нечислова статистика
порядкові шкали
арифметизація шкал
узгодженість профілів
коефіцієнт Кендала
лінійна згортка
ваги критеріїв
нелінійне шкалювання
індекси узгодженості
вербально-кількісні шкали
кваліметрія
парні порівняння
медіана Кемені
евристика Шульце
нечіткі множини
метод Мон- те-Карло
профілі голосування
транзитивність
p-value
public choice
positive voting
classical election technologies
coherence of voters' opinions
non-numerical statistics
ordinal scales
scale arithmetic
profile consistency
Kendall coefficient
linear convolution
criterion weights
nonlinear scaling
consistency indices
verbal-quantitative scales
qualimetry
pairwise comparisons
Kemeni median
Schulze heuristics
fuzzy sets
Monte Carlo method
voting profiles
transitivity
data consistency
p-value |
| Дата публікації: | 2020 |
| Видавець: | Національна академія статистики, обліку та аудиту |
| Короткий огляд (реферат): | Сіницький М. Є. Виборчі системи у цифрову епоху: базові проблеми та нові можливості. Частина І. Огляд проблематики, класичні протоколи колективного вибору.
Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту: зб. наук. пр.
2020. №4. С. 113-124. |
| Опис: | У частині І з теоретичних позицій розглянуто причини необхідності реформування виборчого процесу в Україні. Сформульовано мету та задачі дослідження. Проаналізовано класичні математичні моделі виборчих технологій, обрані для порівняння, із сучасними підходами.
Частина ІІ містить аналіз принципів вибору методик вимірювання результатів
схвального голосування. Розглянуто питання визначення вербально-числової шкали,
оцінювання узгодженості індивідуальних рішень, що приймаються виборцями, та
застосування статистичних критеріїв для отримання консолідованого результату.
У частині ІІІ розглянуто моделі, обрані для розрахунків підсумкового виборчого
рейтингу. Наведено математичні алгоритми багатокритеріального вибору на основі
кваліметричного підходу та парних порівнянь за чотирьома варіантами шкал. Описано
протоколи визначення консенсусних альтернатив з використанням методу Topsis, медіани Кемені – Янга, евристичної процедури Шульце та нечітко-множинного підходу.
Остання, IV частина містить результати апробації обраних протоколів системи
схвального голосування для моделі виборів з 4 кандидатів за 7 питаннями виборчого бюлетеня. Наведено алгоритм і результати генерації за методом Монте-Карло масивів вихідних даних розміром 10000 записів, які мають рівномірний та нормальний розподіли з трьома варіантами параметру зміщення. Для виявлення чутливості досліджуваних протоколів до порушень транзитивності профілів індивідуальних переваг здійснено трансформацію первинних масивів даних шляхом заміни нетранзитивних профілів на еквівалентну кількість транзитивних без надання переваги будь-якій альтернативі.
На основі оцінки кореляції підсумкових рейтингів, їх чутливості до типу розподілу
і до порушень транзитивності індивідуальних суджень зроблено висновок про доцільність використання медіани Кемені для визначення підсумків голосування. Застосування запропонованого методу трансформації первинних даних також уможливлює
використання протоколів Кондорсе, Доджсона, Сааті та Шульце.
Результати дослідження свідчать про існування принципової можливості переходу до нової цифрової парадигмі виборчого процесу, основаної на схвальному принципі
голосування. The article is devoted to the problem of democratic development of Ukraine.
The reasons for the need for a radical transformation of the electoral process in Ukraine have been considered from a theoretical standpoint. The main goal and sub-goals of the research have been formulated. The classical mathematical models of electoral technologies, selected for comparison with modern approaches have been described.
The basic principles of selection of methods for measuring the results of approval voting
have been analyzed. The issues of constructing a verbal-numerical scale, assessing the consistency of voter decisions and applying statistical criteria to obtain a consolidated result have been considered.
The models selected for calculating the final election rating are analyzed. Mathematical
algorithms of multicriteria selection based on the qualimetric approach and pairwise comparison on four variants of scales are given. Protocols for determining consensus alternatives using the Topsis method, the Kemeni – Young median, the Schulze heuristic procedure, and the fuzzy set approach are described.
The results of approbation of the selected protocols of approval of the voting system for the election model of 4 candidates on 7 questions of the ballot paper are given. The algorithm and the results of generating by the Monte Carlo method arrays of initial data with a size of 10,000 records, having a uniform and normal distribution with three variants of the bias parameter, are presented. To identify the sensitivity of the studied protocols to violations of
the transitivity of individual preference profiles, the primary data arrays were transformed by replacing the nontransitive profiles with an equivalent number of transitive ones without presenting a preference to any alternative. Based on the assessment of the correlation of the
final ratings, their sensitivity to the type of distribution and to violations of the transitivity of individual judgments, it was concluded that it is advisable to use the Kemeny median to determine the voting results. The use of the proposed method for transforming primary data also makes it possible to use the Condorcet, Dodgson, Saati and Schulze protocols. The results of this study indicate that there is a fundamental possibility of transition to a new digital
paradigm of the electoral process based on the approving principle of voting. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5956 |
| Розташовується у зібраннях: | №4
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
