|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2021 >
№2 (93) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5919
|
| Назва: | Структура ринку робочої сили як індикатор тіньової економіки |
| Автори: | Герасименко, С. С. |
| Ключові слова: | економічні цикли
економічна криза
тіньова економіка
ринок робочої сили |
| Дата публікації: | 2021 |
| Видавець: | НАСОА |
| Короткий огляд (реферат): | Герасименко С. С. Структура ринку робочої сили як індикатор тіньової економіки. Статистика України. 2021. № 2. С. 79–86. Doi: 10.31767/su.2(93)2021.02.08 |
| Опис: | Стаття присвячена розгляду чинників, що зумовлюють закономірності функціонування ринкової економіки. З часів набуття незалежності Україна, як і увесь світ, переживає вже не першу фінансовоекономічну кризу. Вона проявляться у зниженні об’єму ВВП, погіршенні фінансових результатів підприємств, падінні реальних доходів населення та гальмуванні інвестиційної активності. Пошуку чинників, які обумовлюють настання криз, і, відповідно, способів пом’якшення їх прояву присвячені дослідження багатьох учених. Водночас у цих наукових розвідках недостатня увага присвячена аналізу взаємозв’язку так званої тіньової економіки та параметрів, які дослідники закладають у моделі сучасної економіки. Методи оцінювання тіньової економіки різними авторами суттєво різняться між собою і надають різні моментні результати. Також практично відсутній аналіз тенденцій тіньової економіки, що не дозволяє врахувати її внесок у формування закономірностей ринкової економіки, а він, з огляду на значну частку тіньової економіки в національній та світовій загалом, є досить суттєвим. У статті обґрунтовується можливість оцінювання тіньового сектору економіки у взаємозв’язку зі структурою ринку робочої сили. Це дозволяє не тільки описати сучасний стан цього ринку, а й здійснювати прогнозування. Отже, розроблення заходів, скерованих на поліпшення ситуації на ринку робочої сили, уможливлює зменшення частки тіньового сектору економіки та, зважаючи на інші чинники, гальмування настання економічної кризи або пом’якшення її впливу на економіку та добробут населення. Головною проблемою, що досі обмежувала застосування вказаного підходу до вирішення питань прогнозування економіки, була відсутність одностайної думки щодо віднесення елементів економічної системи до чинників чи результатів. У статті зроблена спроба довести, що структура ринку робочої сили, зокрема величина частки безробітних, значною мірою зумовлюється роллю тіньового сектору в економіці країни. Це дозволить, спираючись на моделі, що описують безробіття, визначити частку його варіації, пов’язану з тіньовою економікою, а далі – спрогнозувати частку тіньового сектору в економіці та його вплив на формування тенденцій національної економіки. Визначення міри і напряму цього впливу на економіку певної країни має стати наступним етапом дослідження. The article is focused on analysis of factors that determine the patterns of market economy operation. Ukraine, like the other world, has witnessed more than one financial and economic crisis since it gained independence. Its manifestations are the reduced GDP, the worsened financial performance in the business sector, the shrinking real income of the population and the declining investment activity. Search for the factors provoking crises and ways to mitigate their effects has been a central subject of studies conducted by many researchers. However, their research effort has not paid adequate attention to analysis of causal links between the so called shadow economy and the parameters embedded by researchers in models of the modern economy. Methods for shadow economy assessment are author-specific, with quite distinct momentary results. Also, an analysis of shadow economy trends has been virtually lacking, which does not allow to account for its contribution in the formation of market economy patterns, although it seems to be quite significant given a large share of the shadow economy sector at national and global level. The possibility for assessment of the shadow economy in its relation with the labor market structure that can be characterized by developed robust models is substantiated. Apart from description of the current labor market performance, it also allows for its forecasting. Hence, the elaboration of measures aimed to improve the situation on the labor market enables to reduce the share of shadow economy and, considering the other factors, to halt the occurrence of economic crisis or mitigate its effects for the economy and public welfare. The main problem that have limited so far the application of the abovementioned approach to solving the problems of economic forecasting was lack of consensus about the classification of the economic system components as either factors or results. This article is an author’s attempt to demonstrate that the structure of labor market and the share of unemployment in particular, is largely dependent on the role of shadow sector in the domestic economy. By employing models characterizing unemployment, this allows to determine the share of its variation related with the shadow economy, and to proceed with forecasting the share of shadow sector in the economy and its impact on the formation of the national economy patterns. Determining the measure and direction of this impact on a domestic economy has to be the next phase of the study. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5919 |
| Розташовується у зібраннях: | №2 (93)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
