|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2021 >
№2 (93) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5916
|
| Назва: | Адресний підхід у реалізації державної промислової політики України в умовах зростаючої залежності від імпорту |
| Автори: | Саліхова, О. Б.
Крехівський, О. В. |
| Ключові слова: | імпортозалежність
промислова політика
високотехнологічні товари
високотехнологічні підприємства |
| Дата публікації: | 2021 |
| Видавець: | НАСОА |
| Короткий огляд (реферат): | Саліхова О. Б., Крехівський О. В. Адресний підхід у реалізації державної промислової політики України в умовах зростаючої залежності від імпорту. Статистика України. 2021. № 2. С. 46–57. Doi: 10.31767/su.2(93)2021.02.05. |
| Опис: | Досліджено світову практику застосування адресного підходу у реалізації державної інноваційнопромислової політики. Показано, що на такий підхід тривалий час спирається уряд Китаю, здійснюючи сертифікацію високотехнологічних підприємств. Виявлено критерії, за якими ідентифікують високотехнологічні підприємства Китаю. Встановлено, що компанії, які отримали сертифікат, мають низку преференцій від держави, зокрема: пільговий режим з податку на прибуток; звільнення від податку на прибуток кваліфікованого доходу від трансферу технологій або зменшення цього податку; прискорена амортизація основних засобів; пріоритет при отриманні дозволу на офісні та промислові землі; субсидії на оплату оренди; подовження періоду перенесення збитків підприємства; пріоритет при отриманні допомоги з державних фондів підтримки на всіх рівнях. Показано, що уряд Китаю, аби зупинити розповсюдження епідемії COVID-19 та загальмувати стрімке падіння промисловості, також використав адресний підхід, поклавши на Національну комісію з розвитку та реформ і Міністерство промисловості та інформаційних технологій обов’язки сформувати переліки господарюючих суб’єктів, що займаються, зокрема, виробництвом медичного захисного одягу, ізоляційного одягу, медичних і захисних цивільних масок, тестів для виявлення коронавірусу, стерилізаторів; закупівлями та зберіганням медичних матеріалів; відповідним інформаційним і комунікаційним обладнанням та сервісними системами для реагування на епідемію, а також компаній, які беруть на себе завдання з транспортування та продажу матеріалів. На виконання цієї директиви в Китаї було сформовано переліки ключових підприємств для реалізації заходів з профілактики та контролю епідемій (національний перелік та місцеві переліки). Упроваджений підхід надав можливість органам влади обмінюватися інформацією щодо стану таких підприємств, а також про надання їм фінансових преференцій та пільгових кредитів. Показано, що в Україні ще у 2010 р. було обґрунтовано необхідність запровадження адресного підходу у розбудові високотехнологічних виробництв, але попри аргументацію й успішну аналогічну практику Китаю запропонований адресний підхід в Україні не започатковано і дотепер. В умовах кризи, викликаної епідемією COVID-19, а також загостренням зовнішньої залежності від імпорту низки товарів, а відтак – збільшенням загроз розвитку промисловості, доцільними є: розробка методології ідентифікації продуктів передових технологій та на її основі створення Державного реєстру високотехнологічних промислових товарів України; визначення високотехнологічних товарів виробничого призначення (проміжні та капітальні), що забезпечують безперебійну роботу українських підприємств і складання відповідного Переліку; розробка методологічного інструментарію кваліфікування господарюючих суб’єктів – резидентів України як високотехнологічних та формування на його основі Державного реєстру високотехнологічних промислових підприємств України.
The global practice of the target approach in implementing the innovation policy in industry is analyzed. It is shown that this approach has long been relied upon by the Chinese government in carrying out the certification of high tech enterprises. The criteria by which high tech enterprises in China are identified are revealed. It is found that the companies with the granted certificate have a number of preferences from the government, e. g.: preferential regime for tax on profit; exemption from or reduction of tax on profit of the qualified income from technology transfer; accelerated depreciation of fixed assets; priority in the issuance of permit on office or industrial lands; subsidies for rental payments; prolongation of the period for carrying forward business losses; priority in the assistance from government support funds at all the levels. It is shown that the Chinese government used the targeted approach to stop the spread of COVID-19 epidemic and halt the rapid industry decline, by charging the National Commission on Development and Reforms and the Ministry of Industry and Information Technologies with the responsibility for making the nomenclature of business entities engaged in the manufacturing of medical protective clothing, insulating clothing, medical and protective civil masks, COVID testing, sterilizers; procurement and storage of medical materials; information and communication equipment and service systems for reaction on the epidemic, as well as the companies taking on the assignments on transportation and sales of the materials. Pursuant to this Directive, nomenclatures of key companies were created in China, for implementing measures on prevention and control of epidemics (the national nomenclature and local nomenclatures). This approach allowed public authorities to exchange information about the condition of these companies and financial preferences and preferential loans provided to them. It is shown that the need for implementing the targeted approach in building up high tech industries was substantiated in Ukraine as early as in 2010, but in spite of the arguments and successful analogous practice in China the proposed targeted approach is yet to be launched. The following measures would be expedient in Ukraine in the conditions of crisis caused by COVID-19 epidemic and in view of the growing dependence on imports of certain categories of goods, hence, the increasing threats to the industry development: elaborate a methodology for identification of advanced technology products and create, on its basis, the Ukrainian State Register of High Tech Industrial Goods; identify high tech goods for industrial purposes (intermediate and capital ones), which ensure continuous operation of Ukrainian companies, with making up their Nomenclature; elaborate methodological tools for qualifying business entities – residents of Ukraine as high tech ones, and create, on its basis, the Ukrainian State Register of High Tech Industrial Companies. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5916 |
| Розташовується у зібраннях: | №2 (93)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
