|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2021 >
№2 (93) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5914
|
| Назва: | The Pharmaceutical Industry in New EU Member States: A Statistical Comparison with Germany. Lessons for Ukraine |
| Автори: | Honcharenko, D. O. |
| Ключові слова: | public policy
Eurointegration
innovations
technological development |
| Дата публікації: | 2021 |
| Видавець: | NASAA |
| Короткий огляд (реферат): | Honcharenko, D. O. (2021). Farmatsevtychne vyrobnytstvo v krainakh – novykh chlenakh YES: statystychnyi porivnialnyi analiz iz Nimechchynoiu. Uroky dlia Ukrainy [The Pharmaceutical Industry in New EU Member States: A Statistical Comparison with Germany. Lessons for Ukraine]. Statystyka Ukrainy – Statistics of Ukraine, 2, 26–38. Doi: 10.31767/su.2(93)2021.02.03. |
| Опис: | Pharmaceutical production is a strategic sector of the EU economy. The authorities of Central and Eastern Europe (CEE) countries that became EU members in 2004 have been building up domestic pharmaceutical industries for purposes of production and distribution of medical drugs (MDs) and medical products (MPs), on the one hand, and government assistance to business entities and public procurement, on the other. The article’s objective is to assess the change in economic performance of the pharmaceutical industry in Poland, Hungary and Czechia after their accession to EU, to make a comparative statistical analysis with Germany, the leader of pharmaceutical production in EU, and to reveal key problems of this industry development in CEE countries, in order to elaborate recommendations for Ukraine on replication of best practices and avoidance of potential risks. Results of research show that pharmaceutical producers (group 54 SITC Rev.4) in CEE countries have been focusing mostly on EU market, with Germany being their main partner. The turnover of high tech pharmaceutical goods in CEE countries has significantly grown after the accession to EU, along with the significantly grown imports of these goods and the increasing negative trade balance. Pharmaceutical companies in CEE countries could increase the salaries and the apparent labor productivity, but the gap between them and Germany in salary and productivity terms still remains too wide. In the studied CEE countries there has been significant increase in pharmaceutical R&D spending, but its estimated share remains quite low compared with average figures for EU (16.1%) and Germany (25.6%). It is substantiated that because the future Agreement between the European Community and Ukraine on conformity assessment and acceptance of industrial products (ACAA agreement, or “Industrial visafree regime”), which is being negotiated right now, will cover the pharmaceutical industry, the Ukrainian pharmaceutics will gain benefits only given the consolidated endogenous capacities of the industry and firmly established advantages of localization providing stimuli for European companies to create production facilities and R&D centers in Ukraine (including ones for contract-based R&D and productions). It is demonstrated that the inflow of investment and technologies from European pharmaceutical companies is capable of accelerating production start-up and exports of MDs and MPs (as time need not be lost for setting up all the links of the chain), thus adding up to the assets of Ukrainian producers (through transfer of knowledge and skills), but all the above cannot compensate for domestic efforts aimed at creating tangible and intangible assets in the industry. Given its Eurointegration context, Ukraine needs to pursue the policy of increasing the industry’s endogenous capacities and rely on the comprehensive approach (instead of focusing on MDs and MPs) that will cover the following key areas: biological and chemical ingredients, medical equipment, pharmaceutical fillers and packages, equipment and apparatus for pharmaceutical production. This is expected to reduce the dependence of Ukrainian pharmaceutics on imports and eliminate the problem of “truncated industrialization” that can cause structural imbalances, worsen the balance of payments and weaken the national currency. Фармацевтичне виробництво – стратегічний сектор економіки Євросоюзу. Керівництво країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що у 2004 р. стали новими членами ЄС, розбудовують національні фармацевтичні індустрії, керуючись європейськими нормами та регламентами, з одного боку, щодо виробництва та реалізації лікарських засобів (ЛЗ) та медичних виробів (МВ), з іншого, – щодо державної допомоги суб’єктам господарювання та публічних закупівель. Метою статті є оцінка зміни після вступу до ЄС економічних результатів діяльності фармацевтики Польщі, Угорщини, Чехії та порівняльний статистичний аналіз із Німеччиною – лідера фармацевтичного виробництва ЄС; виявлення ключових проблем розвитку галузі у країнах ЦСЄ задля розробки рекомендацій щодо репродукції кращих практик та формулювання застережень для України. Як засвідчили результати досліджень, виробники фармацевтичних товарів (ФТ) (гр.54 SITC Rev.4) країни ЦСЄ сьогодні орієнтуються переважно на ринок ЄС; їх головний партнер – Німеччина. Після вступу до ЄС товарообіг високотехнологічними фармацевтичними товарами (ВТФТ) в країнах ЦСЄ значно збільшився, водночас спостерігається суттєве зростання імпорту цих товарів і нарощування негативного сальдо. Встановлено, що на фармацевтичних підприємствах країн ЦСЄ значно зросла заробітна плата після вступу до ЄС, але вони дотепер мають дуже великий розрив в оплаті праці порівняно із Німеччиною. У виробників ЛЗ та МВ країн ЦСЄ збільшилась очевидна продуктивність праці (apparent labour productivity), але дотепер вони мають значний розрив з ефективності виробництва порівняно із Німеччиною. У досліджених країнах ЦСЄ значно зросли витрати фармацевтичних компаній на дослідження і розробки (Business enterprise expenditure on R&D), водночас розрахована частка витрат на дослідження і розробки фармацевтики в цих країнах залишається доволі низькою як порівняно із середнім значення по ЄС (16,1%), так і по Німеччині (25,6%). Показано, що, зокрема у Польщі зі вступом до ЄС фармацевтика розвивалася повільнішими темпами, ніж інші галузі переробної промисловості, поступово втрачаючи свої позиції, а також збільшуючи імпортозалежність виробництва ЛЗ та МВ. Обґрунтовано, що розширення на фармацевтичну галузь дії майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Угода АСАА, або “Промисловий безвіз”) з Євросоюзом, за якою нині ведуться переговори, матимуть зиск для української фармацевтики лише за певних умов: з одного боку – посилення ендогенного потенціалу розвитку галузі, з іншого – зміцнення переваг локалізації для заохочення європейських компанії створювати на території України центри досліджень і розробок та виробничі майданчики (у т. ч. для контрактних досліджень та виробництва). Обґрунтовано, що залучення інвестицій та технологічних ресурсів європейських фармацевтичних компаній, здатне прискорити запуск виробництва та експорт ЛЗ та МВ продуктів (без втрат часу на послідовний розвиток), доповнюючи активи українських виробників (через передачу знань та навичок), але вони не замінять внутрішні зусилля з формування матеріальних і нематеріальних активів галузі. Україні в умовах євроінтеграції необхідно реалізовувати політику нарощування ендогенного потенціалу розвитку галузі, спиратися на комплексний підхід (не фокусуючись лише на ЛЗ та МВ), що охоплюватиме такі ключові напрями: біологічні та хімічні інгредієнти, медичне обладнання, фармацевтичні наповнювачі та упаковка, обладнання та апаратура фармацевтичного виробництва. Це зменшить залежність фармацевтики від імпорту та попередить проблему “усіченої індустріалізації”, котра може спричинити структурні проблеми, погіршить платіжний баланс та ослабить національну валюту. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5914 |
| Розташовується у зібраннях: | №2 (93)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
