|
|
Факультети >
Економіко-статистичний >
Кафедра менеджменту, маркетингу та публічного управління >
Наукові роботи співробітників >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5882
|
| Назва: | Вплив кон’юнктури ринку рідкоземельних елементів на економічну та енергетичну безпеку держав: перспективи інституційного регулювання ресурсного протистояння й інноваційно-технологічного потенціалу конкурентоспроможної зеленої економіки |
| Інші назви: | Impact of the rare earths market on the economic and energy security of states: prospects for the institutional regulation of resource confrontation and the innovative and technological potential of a competitive green economy |
| Автори: | Резнікова, Н.В.
Іващенко, О.А.
Панченко, В.Г. |
| Ключові слова: | Економічна безпека; енергетична безпека; ресурсний націоналізм; рідкоземельні елементи; зелена економіка; інноваційно-технологічний потенціал конкурентоспроможності; сталий розвиток.
Еconomic security; energy security; resource nationalism; rare earth elements; green economy; innovation and technological potential of competitiveness; sustainable development. |
| Дата публікації: | лип-2021 |
| Видавець: | Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ `ДКС Центр` |
| Короткий огляд (реферат): | Резнікова Н. В., Панченко В. Г., Іващенко О. А. Вплив кон’юнктури ринку рідкоземельних елементів на економічну та енергетичну безпеку держав: перспективи інституційного регулювання ресурсного протистояння й інноваційно-технологічного потенціалу конкурентоспроможної зеленої економіки. Ефективна економіка. 2021. № 7. – URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=9068 |
| Опис: | В статті окреслено перспективи інституційного регулювання ресурсного протистояння й інноваційно-технологічного
потенціалу конкурентоспроможної зеленої економіки. Встановлено, що природні ресурси
можуть сприяти прогресу в розвитку залежно від набору ключових характеристик держави: здатності продукувати доходи; ступеня ефективності управління державними
фінансами; спроможності забезпечити ефективну бюрократію. Зазначене, в свою чергу, залежить від системи стимулів і поведінки еліт, а також від типу політичних інститутів, які створила країна. При цьому вплив ресурсних багатств на добробут може різниться не лише у розрізі держав, але і всередині них: багаті на природні ресурси країни, навіть досягаючи певних успіхів у розвитку, перетворюються на багаті країни з бідним народом. Врахування історико-теоретичних аспектів побудови сучасних світогосподарських зв’язків уможливили висвітлення контроверсійного впливу останніх на економічний розвиток як країн їхнього базування, так і решти світу. Відзначено, що головними позивачами у справах про «ресурсний націоналізм», який є різновидом економічного націоналізму є іноземні
інвестори або країни-споживачі ресурсів, а не представники громадянського суспільства
багатої ресурсами країни. Ресурсна приватизація асоціюється із втратою контролю над національними ресурсами, а ресурсний націоналізм передбачає відновлення контролю над останніми. Як і приватизація ресурсів, ресурсний націоналізм часто асоціюється із
звинуваченнями у нечесній грі. Хоча в даному випадку центральною проблемою є те, що
уряди країн з багатими природними ресурсами намагаються самостійно ними управляти,
або ставлять національні інтереси вище усталених норм практики ведення бізнесу з
інвесторами в лібералізованій світовій економіці.
Огляд ринку рідкоземельних елементів дозволив встановити залежність ключових
технологічних гравців від нормативної політики Китаю у сфері регулювання стратегічної сировини. Визначено вплив рідкоземельних елементів на прогрес в досягненні сталого розвитку через канал технологічних інновацій. Встановлено, що більш жорстке екологічне регулювання формує запит на розробки альтернативних природним елементів та матеріалів, частка яких у виробництві технологій, що сприяють досягненню кліматичної нейтральності, є детермінуючою. Продемонстровано, що перенесення виробництва за межі Китаю в рамках програм з так званої реіндустріалізації розвинених країн або решорингу значно ускладнюється або навіть унеможливлюється через впровадження відповідних регуляторних норм (зокрема, експортних квот). При цьому вплив екологічного регулювання відчують і китайські компанії, адже підвищення екологічних стандартів стимулюватиме
китайських виробників активно впроваджувати нові технологічні рішення для зменшення
негативного впливу на навколишнє середовище, що впливатиме на ціну кінцевих товарів.
Вирішальними стають способи інтерпретації урядами провідних країн і міжнародних
організацій, що просувають ідеї сталого розвитку, китайської політики екологічного
регулювання. Адже способи тиску на Китай, який використовує ті ж самі гасла
кліматичної нейтральності, обмежуватиме набір звинувачень та тиску на його адресу, що засвідчує активне використання механізмів нормативної регуляторної конкуренції на
сучасні світогосподарські зв’язки. The purpose of the article is to identify the channels of influence of the market for rare earth elements on the economic and energy security of states. The article outlines the prospects for the institutional regulation of the resource confrontation and the innovative and technological potential
of a competitive green economy. It has been established that natural resources can contribute to progress in the development of dependence on a set of key characteristics of the state: the ability to generate income; the degree of efficiency of public finance management; ability to provide effective bureaucracy. This, in turn, depends on the system of incentives and behavior of the elites, as well as
on the type of political institutions that the country has created. At the same time, the impact of resource wealth on welfare can differ not only in the context of states, but also within them: countries rich in natural resources, even achieving certain success in development, turn into rich
countries with poor people. Taking into account the historical and theoretical aspects of building modern world economic ties proved their ambiguous influence on the economic development of both their home countries and the rest of the world. It is noted that the main plaintiffs in cases of
“resource nationalism”, which is a form of economic nationalism, are foreign investors or resource-consuming countries, and not representatives of civil society in a resource-rich country. Resource privatization is associated with the loss of control over national resources, and resource nationalism presupposes the restoration of control over them. Resource nationalism is often associated with accusations of foul play. The central issue is that resource-rich governments are
trying to manage them on their own, or are placing national interests ahead of established business practices with investors in a liberalized global economy.
A review of the rare earths market revealed the dependence of key technology players on China's regulatory policy in the area of strategic raw materials. The influence of rare earth elements on progress in achieving sustainable development through the channel of technological innovation has been determined. It has been established that stricter environmental regulation creates a demand for the development of alternative elements and materials, the share of which in the production of technologies that contribute to the achievement of climate neutrality is determinant. It has been
demonstrated that the transfer of production outside China within the framework of programs for the reindustrialization of developed countries or reshoring is significantly complicated due to the
introduction of relevant regulatory norms (in particular, export quotas). At the same time, Chinese companies will also feel the impact of environmental regulation, because the increase in environmental standards, which is designed to stimulate Chinese manufacturers to activelyintroduce new technological solutions to reduce the negative impact on the environment, will affect the price of final products. Decisive are the ways in which the governments of leading countries and international organizations that promote the ideas of sustainable development and the Chinese
policy of environmental regulation interpret it. At the same time, the methods of pressure on China, which uses the same slogans of climate neutrality, are to limit the range of accusations and pressures against it, which indicates the active use of mechanisms of normative regulatory
competition in modern world economic relations. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5882 |
| ISSN: | 2307-2105 |
| Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи співробітників
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
