|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2020 >
№4 >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5511
|
| Назва: | Використання систем електронних реєстрів при проведенні переписів населення |
| Автори: | Пугачова, М. В.
Гладун, О. М.
Виноградова, М. В. |
| Ключові слова: | реєстр населення
реєстр адрес
ідентифікаційний код
система електронних інформаційних ресурсів
перепис населення
перепис житлового фонду |
| Дата публікації: | 2021 |
| Видавець: | НАСОА |
| Короткий огляд (реферат): | Пугачова М. В., Гладун О. М., Виноградова М. В. Використання систем електронних реєстрів при проведенні переписів населення. Статистика України. 2020. № 4. С. 32–44. Doi: 10.31767/su.4(91)2020.04.04. |
| Опис: | Використання різноманітних адміністративних і статистичних електронних реєстрів під час проведення переписів населення й житла стає все більш застосованою технологією отримання статистичної та демографічної інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих і своєчасних управлінських рішень на рівні держави, регіонів та територіальних громад. Цьому питанню приділяється усе більше уваги міжнародними організаціями (такими як Фонд народонаселення ООН, Європейська економічна комісія ООН, Євростат), статистичними офісами найбільш розвинених країн та науковцями. Проте доступні методологічні матеріали та публікації, особливо вітчизняних науковців, дають підстави зробити висновок, що це питання потребує поглибленого дослідження для впровадження у статистичну практику. Метою статті є узагальнення міжнародного досвіду використання систем електронних реєстрів при проведенні переписів населення та житла у європейських країнах для урахування в українських реаліях. У роботі наведено законодавство ЄС і розглянуто рекомендації міжнародних організацій щодо проведення перепису на основі реєстрів, підкреслюється необхідність запровадження унікальних ідентифікаторів для аутентифікації одиниць та зв’язування реєстрів. Для вивчення й узагальнення досвіду використання систем реєстрів під час проведення переписів розглянуто досвід двох європейських країн: Фінляндії та Естонії. Підкреслено, що Естонія, яка активно розпочала використовувати реєстри для потреб громадян та державного управління тільки на початку цього тисячоліття, може швидко наздогнати сусідню Фінляндію, що проводить переписи на основі реєстрів уже протягом декількох десятиліть. Досвід розвинених країн може бути корисним українським статистикам при організації наступних переписів населення. Найближчий перепис ще не ґрунтуватиметься на інформації реєстрів, але якщо буде створено їх систему, зокрема повноцінний демографічний реєстр і реєстр адрес (будівель та житла), та розроблено методологічно обґрунтований план поступового запровадження реєстрів для отримання необхідної інформації про населення, то таке завдання є здійсненим. Using various administrative and statistical electronic registers when carrying out population or housing censuses is becoming the increasingly applicable technology for obtaining statistical and demographic information required for taking sound and timely solutions at central government, region and territorial community level. This issue has been in the increasingly stronger focus of international organizations (such as UN Population Fund, UN Economic Commission for Europe, Eurostat), statistical offices of most advanced countries and individual researchers. But the available methodological documents and publications, especially ones of national researchers, give grounds for the conclusion that this issue needs in-depth studies for the implementation in the statistical practice. The article’s objective is to sum up international experiences in using electronic register systems for population and housing censuses in European countries, for their due accounting in Ukrainian realities. The EU legislation is given, recommendations of international organizations on carrying out a census on register basis are analyzed, with emphasis made on the need to introduce unique identifiers for authentification of units and linking of registers. Experiences of using register systems for census purposes are studied and summarized by investigating the cases of two European countries: Finland and Estonia. It is stressed that Estonia that started to actively use registers for public and government needs only at the beginning of this millennium is able to quickly catch up with Finland carrying out census on register basis over several decades. Experiences of developed countries can be useful for Ukrainian statisticians when organizing next population censuses. The forthcoming census will not yet be based on register information, but if a register system is designed, a sound demographic register and a register of addresses (buildings and housings) in particular, and a methodologically grounded plan for gradual implementation of registers for obtaining necessary information about the population is elaborated, this objective will be feasible. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5511 |
| Розташовується у зібраннях: | №4
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
