|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2020 >
№2-3 >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5377
|
| Назва: | Еволюція методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності науково-дослідних установ Чехії |
| Автори: | Жукович, І. А.
Єгоров, І. Ю. |
| Ключові слова: | науково-дослідна установа
критерії оцінювання
фінансування
Чеська Республіка |
| Дата публікації: | 2020 |
| Видавець: | НАСОА |
| Короткий огляд (реферат): | Жукович І. А., Єгоров І. Ю. Еволюція методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності науково-дослідних установ Чехії. Статистика України. 2020. № 2–3. С. 117–126. Doi: 10.31767/su.2-3(89-90)2020.02-03.13. |
| Опис: | Розглянуто еволюцію застосовуваних у Чехії методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Ця країна має спільні риси з Україною в організації науки та є одним із найуспішніших прикладів проведення соціально-економічних та організаційних реформ у колишніх країнах соціалістичного табору. Визначено, що методика оцінювання, запроваджена у Чехії з 2004 року, спочатку була суто кількісною та орієнтованою винятково на такі результати досліджень, як публікації, патенти, прототипи тощо. Зроблено висновок, що кількісна оцінка не враховувала якість досліджень, погано відображала важливість результатів і спонукала наукові організації до нечесної гри з накручуванням значень окремих показників. Агрегування всіх показників в один комплексний індикатор не дозволяло схарактеризувати ефективність діяльності установи, а бібліометричні показники дуже сильно залежали від культури цитування у тій чи іншій науковій дисципліні. Розглянуто основні елементи запровадженої нової методики оцінювання (M17+), у якій перевагу надано інформованому експертному огляду, що передбачає використання сукупності доступних показників разом із іншою інформацією для прийняття рішення щодо загальної оцінки . Застосування M17+ надасть такі можливості: оцінити результати та наслідки наукової діяльності; скласти загальний прогноз розвитку наукової установи; урахувати відомчі особливості та різні місії установ; використати у процесі оцінювання інформовані та неупереджені погляди партнерів; оцінити установу в національному та міжнародному контекстах; надати інформацію для розподілу державних коштів, зарезервованих для інституційного розвитку наукових установ. Зроблено висновок, що відхід від спрощених, суто механістичних підходів до оцінювання свідчить про визнання з боку суспільства складності наукової праці, урізноманітнення функцій науки у соціально-економічному розвитку держави. Вивчення досвіду оцінювання наукових установ у Чехії має неабияке значення для України як для країни, що має євроінтеграційні наміри, особливо в умовах обмеженого фінансування науки, та посилення суспільного контролю за використання бюджетних коштів.
The article deals with the evolution of methodological approaches used in the Czech Republic to assess the effectiveness of scientific institutions. This country shares common features with Ukraine in the organization of science and it is one of the most successful examples of socio-economic and organizational reforms in Eastern Europe. It is showed that the evaluation method, introduced in the Czech Republic since 2004, was initially purely quantitative and focused exclusively on research results such as publications, patents, prototypes, and the like. Authors conclude that the quantitative assessment did not take into account the quality of research; they also poorly reflected the importance of the results, and encouraged scientific organizations to play a dishonest game with inflating the values of individual indicators. Aggregation of all indicators into one complex indicator did not allow to evaluate the efficiency of the institution’s activities correctly, and bibliometric indicators strongly depended on the citation culture in a particular scientific discipline. The key elements of the implemented new assessment methodology (M17+) are considered, in which preference is given to the informed expert reviews, which involve a set of available indicators together with other information to make a decision on the overall assessment more comprehensive. Use M17+ will provide the following opportunities: to evaluate the results and impact of scientific activities; to make a general forecast for the development of enterprises; evaluate departmental structures and different missions of institutions under evaluation; to utilize views of the partners; evaluate the institution in the national and international contexts; provide information for the allocation of public funds secured for the institutional development of scientific institutions. The conclusion is made that the switching from the simplified, purely mechanistic approaches to assessment indicates the recognition of the complexity of scientific activities and the diversity of functions of research institutes in the socio-economic development of the state. Studying the experience of evaluating |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5377 |
| Розташовується у зібраннях: | №2-3
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
