DSpace

Інституційний репозитарій Державного вищого навчального закладу "Національної Академії Статистики, Обліку та Аудиту"

 en uk 
 


Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2020 >
№1 >

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/4846

Назва: Наукові відкриття Нобелівського рангу спадкоємця запорізьких козаків
Автори: Моцний, Ф. В.
Ключові слова: Григорій Антонович Гамов
Дата публікації: 2020
Видавець: НАСОА
Короткий огляд (реферат): Моцний Ф. В. Наукові відкриття Нобелівського рангу спадкоємця запорізьких козаків // Статистика України. 2020. № 1. С. 131–138. Doi: 10.31767/su. 1(88)2020.01.15.
Опис: У роботі з єдиної науково-методичної позиції розглянуті три фундаментальні відкриття народженого в Україні професора Григорія Антоновича Гамова, кожне з яких заслуговує на Нобелівську премію – найбільш престижну світову відзнаку досягнень науковців. Простежено становлення Г. Гамова як одного з найвидатніших учених ХХ століття – енциклопедиста, фізика-теоретика за покликанням, астрофізика, космолога і біофізика, талановитого і блискучого популяризатора науки, твори якого чита- ються на одному диханні, а також автора незабутніх витівок і жартів. Г. Гамов був членом Данської королівської академії наук, Американської академії мистецтв і наук, Міжнародного астрономічного союзу, Американського фізичного товариства, почесним доктором багатьох університетів світу. І хоча його ім’я мало відоме в Україні, проте без нього історія науки була б неповною. Уже з раннього дитинства Г. Гамов проявив неабиякий інтерес до наукових досліджень, використавши мікроскоп для пошуку еритроцитів і телескоп для спо- стереження за кометою Галлея. Він закінчив фізико-математичний факультет Ленінградського держав- ного університету, де слухав лекції засновника еволюційної космології професора О. Фрідмана. Ста- жувався у Геттінгенському університеті – центрі тодішньої теоретичної фізики, працював у лауреатів Нобелівської премії професорів Е. Резерфорда і Н. Бора. У 28 років Г. Гамов за рекомендацією академіка В. Вернадського став наймолодшим членом-кореспондентом АН СРСР за усі роки її існування. Упродовж усього життя Г. Гамов цікавився найбільш фундаментальними проблемами науки і зро- бив відкриття світового рівня, вписані золотими літерами у скарбницю досягнень людства. Він першим пояснив досліди Е. Резерфорда з альфа-частинками (тунельний ефект); отримав емпіричну формулу Гейгера – Неттолла, що зв’язує енергію альфа-частинок з періодом напіврозпаду радіоактивних ядер. Г. Гамов є одним із піонерів крапельної моделі ядра та застосування ядерної фізики до питань еволюції зірок. Він висунув фантастичну гіпотезу про ранній Всесвіт, вважаючи його не лише надто щільним, а й дуже гарячим. Також науковець побудував теорію Великого вибуху, з якої випливало існування ре- ліктового випромінювання (космічного мікрохвильового фону) з температурою на 5–7 градусів вище температури абсолютного нуля, виявленої методом радіоастрономії. Серед його геніальних передбачень – триплетна модель генетичного коду, алфавіт життя з трибуквеними словами, підтверджена експери- ментально на основі рентгеноструктурних досліджень ДНК і системи емпірично встановлених правил Е. Чаргаффа. Ці відкриття сприяли не лише розвиткові світової науки, а й розв’язанню важливих прак- тичних та економічних завдань. In this work, three fundamental discoveries of the Ukraine-born Prof. George A. Gamow are presented from a single scientific and methodological point of view. Each of them is truly worth of the Nobel Prize – the most prestigious recognition of achievements of a scientist. We trace the emergence of G. Gamow as one of the most outstanding scientists of the twentieth century – encyclopaedist, theoretical physicist by heart, astrophysicist and biophysicist, talented and brilliant popularizer of science, whose works are readable in one go, as well as the author of unforgettable pranks and jokes. G. Gamow was a Fellow of the Danish Royal Academy of Sciences, the American Academy of Arts and Sciences, the International Astronomical Union, the American Physical Society, an honorary doctor of countless universities. Although his name is little known in Ukraine, the history of science would be incomplete without him. From an early age G. Gamow has shown a great interest in scientific research, using a microscope to look for erythrocytes and a telescope to observe the Halley comet. He graduated from the Faculty of Physics and Mathematics of Leningrad State University, where he followed classes of Professor O. Friedman, founder of the evolutionary cosmology. He has undergone training at the University of Goettingen, the center of theoretical physics at the time, worked for Nobel Prize winners Professors E. Rutherford and N. Bohr. At the age of 28, G. Gamow, by the recommendation of academician V. Vernadskyi, became the member of the Academy of Sciences of USSR, the youngest member in the entire history of its existence. Throughout his life, G. Gamow was interested in the fundamental scientific problems and made numerous world-class discoveries that are written by golden letters in the treasury of the human civilization. He has found explanation to the E. Rutherford’s experiments with alpha particles (tunnelling effect); introduced the empirical formula of Geiger – Nettoll, connecting the energy of alpha particles to the half-life of radioactive nuclei. G. Gamow is one of the pioneers of the liquid-drop model of a nucleus, and the application of nuclear physics to the evolution of stars. He proposed a fantastic hypothesis about the early universe, suggesting it being not only super dense but also very hot. He also built the Big Bang theory, which led to the existence of relic radiation (space microwave background) with the characteristic temperature of 5–7 degrees above the absolute zero, detected by methods of radio astronomy. He proposed a triplet model of the genetic code – the alphabet of life with three-letter words, experimentally proven by X-ray structural studies of DNA and empirically established rules of E. Chargaff. These discoveries have greatly contributed not only to the development of the modern science, but to the industrial and economic expansion of humanity.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/4846
Розташовується у зібраннях:№1

Файли цього матеріалу:

Файл Опис РозмірФормат
SU_2020#1_на сайт-131-138.pdf886,79 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

 

Valid XHTML 1.0! Програмне забезпечення DSpace Авторські права © 2002-2005 Массачусетський технологічний інститут та Х’юлет Пакард - Зворотній зв’язок