|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2020 >
№1 >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/4835
|
| Назва: | New Approaches to the Assessment of Foreign Trade in High-Tech Pharmaceuticals |
| Автори: | Honcharenko, D. О. |
| Ключові слова: | advanced technologies
high-tech goods
imports
exports |
| Дата публікації: | 2020 |
| Видавець: | НАСОА |
| Короткий огляд (реферат): | Honcharenko, D. O. (2020). New Approaches to the Assessment of Foreign Trade in High-Tech Pharmaceuticals. Statystyka Ukrainy – Statistics of Ukraine, 1, 35–41. Doi: 10.31767/su. 1(88)2020.01.04. |
| Опис: | The pharmaceutical industry’s R&D expenditure at the global level in 2007–2018 is analyzed. Two-thirds of
the global pharmaceutical companies’ spending on R&D are accounted for by 20 multinationals companies located
mostly in the U.S. and EU. With low level of R&D funding, Ukraine cannot produce cutting-edge pharmaceutical technologies. Imports of
intermediate goods for pharmaceutical industry are the most widely used and most influential channel for attracting
advanced technologies. The aggregation of high-tech goods by functional purpose (high-tech capital goods, high-tech
intermediate and high-tech consumer goods) is analyzed. This aggregation is made by combining the Classification
by Broad Economic Categories by SITC Rev. 4 (UN Statistics Division) and the High-Tech Aggregation SITC Rev. 4
(Eurostat). Based on this approach, the article identifies a range of high-tech pharmaceutical goods that are essential
for pharmaceutical production, and introduces the concept of “high-tech pharmaceutical intermediate goods”. The
author compiled a nomenclature of high-tech pharmaceutical intermediate goods by SITC Rev.4 (17 nomenclature
positions with 6 digits). For the first time, this statistical tool made it possible to estimate the scale of national economy
spending on advanced foreign technology embodied in commodities that are inputs in the pharmaceutical industry.
New indicators are proposed: “ratio of import dependence of pharmaceutical production”, “‘purified’ exports
of pharmaceutical goods” and “coverage ratio of imports of high-tech intermediate pharmaceutical goods”; their
algorithms are given and used in the author’s calculations for Germany (strong innovator), Poland (moderate
innovator), and Ukraine as a country with low level of technological innovation in the analyzed field. The author
recommends using the proposed new indicators for statistical monitoring and analysis of the effectiveness of science
& technology and innovation policy measures aimed at building competitive pharmaceutical industry in Ukraine,
reducing its dependence on imports and enhancing its export potential. Проаналізовано витрати на дослідження і розробки у фармацевтичній галузі на глобальному рівні за період 2010–2017 рр. Дві третини загальносвітових видатків галузі на ДіР припадає на 20 багатонаціональних компаній, більшість із яких розташовані у США та ЄС. Україна має низький рівень фінансування науки, тому не може виробляти новітні фармацевтичні технології. Імпорт проміжних товарів для фармацевтичної промисловості є найбільш широко використовуваним та найвпливовішим каналом
залучення передових технологій. Проаналізовано агрегацію високотехнологічних товарів за функціональним призначенням: високотехнологічні капітальні товари, високотехнологічні проміжні та високотехнологічні споживчі товари. Це агрегування здійснено шляхом поєднання Класифікації за широкими економічними категоріями за SITC Rev. 4 (Відділу статистики ООН) та Агрегації високотехнологічних
товарів за SITC Rev. 4 (Євростат). Базуючись на цьому підході, у статті визначено вихідні товари для високотехнологічного фармацевтичного виробництва та введено у науковий обіг поняття “високотехно-
логічні проміжні фармацевтичні товари”. Сформовано Перелік високотехнологічних фармацевтичних проміжних товарів за SITC Rev. 4 (17 позицій номенклатури з шістьма кодами). Цей статистичний ін-
струментарій вперше дозволив оцінити масштаби витрат національної економіки на передові зарубіжні технології, втілені в товарах, вихідних для фармацевтичної індустрії. У статті запропоновано нові показники: “коефіцієнт імпортозалежності фармацевтичного виробництва”, “очищений” експорт фармацевтичних товарів” та “коефіцієнт покриття імпорту проміжних високотехнологічних фармацевтичних товарів”, а також подано формули їх обчислення і проведено розрахунки за ними для Німеччини (сильного інноватора), Польщі (помірного інноватора) й України як країни з низьким рівнем технологічних інновацій у досліджуваній сфері. Авторка рекомендує використовувати запропоновані нові показники
для статистичного моніторингу й аналізу ефективності заходів науково-технічної та інноваційної політики, спрямованих на створення конкурентоспроможного фармацевтичного виробництва на національному рівні, зменшення залежності від імпорту та підвищення експортного потенціалу. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/4835 |
| Розташовується у зібраннях: | №1
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
