|
|
Періодичні видання НАСОА >
Статистика України >
2019 >
№4 >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/4567
|
| Назва: | Індикатори якості результатів науково-дослідної роботи |
| Автори: | Шаблиста, Л.М. |
| Ключові слова: | науково-дослідна робота
оцінка
інновації
науковий результат
наукометричні бази даних
наукометричні показники
бібліометрія
публікаційна продуктивність дослідника |
| Дата публікації: | 2019 |
| Видавець: | Національна академія статистики, обліку та аудиту |
| Короткий огляд (реферат): | Шаблиста Л. М. Індикатори якості результатів науково-дослідної роботи // Статистика України.
2019. № 4. С. 98–106. Doi: 10.31767/su. 4(87)2019.04.10. |
| Опис: | Статтю присвячено проблемам кількісної та якісної оцінки результатів науково-дослідної роботи. Актуалізація цих проблем відбувається в умовах глобалізації впливу формування інноваційної економіки, що потребує належного фінансового забезпечення науково-дослідної діяльності, освіти та інших інноваційних факторів. Якість наукової діяльності стала запорукою успішності у сучасному світі. А отже, пошук критеріїв визначення ефективності вітчизняних наукових досліджень з урахуванням потреб національного розвитку економіки в умовах зростаючих викликів глобальної конкуренції є надзвичайно актуальним. Підвищення достовірності оцінки якості результатів науково-дослідної роботи дозволятиме стимулювати створення інновацій, творчий пошук і продуктивне використання його результатів. Проаналізовано й узагальнено переваги та недоліки підходів до оцінювання якості результатів науково-дослідної роботи. До переваг наукометричної оцінки (індекс цитувань, індекс Гірша, імпакт-фактор) наукової активності, продуктивності та прогресу віднесено простоту застосування, невисоку вартість проведення оцінювання, а також можливість її отримання на рівні індивідуальних дослідників, колективів, організацій, країн і регіонів. Доведено, що для активізації інноваційних процесів в економіці та повноцінного використання потенціалу науки у процесі технологічної модернізації економіки України необхідно поєднувати кількісні та якісні підходи до оцінювання. Застосування лише кількісних (наукометричних) оцінок не дозволяє
з високою об’єктивністю оцінити науковий результат, а отже, не забезпечує надійних висновків. Проблема об’єктивного оцінювання якості роботи наукового працівника виходить за рамки спрощених формальних наукометричних показників. Тому для оцінювання результативності роботи дослідників
пропонується застосовувати характеристики обсягу та якості змісту наукового результату (інноваційності, ступеня узагальнення, рівня перевірки, а також довговічності результатів) у динаміці та експертні оцінки (рівень вирішення дослідницької проблеми або корисність отриманих наукових результатів) з
превалюванням оцінок якості. Запропоновано внести зміни до Закону України ‘Про наукову і науково-технічну діяльність” та до інших нормативно-правових актів з питань наукової діяльності.Зроблено висновок, що комплексний цільовий підхід сприятиме створенню належних передумов для здійснення державної підтримки та забезпечення розвитку інноваційних факторів зростання національної економіки. The article is devoted to the problems of quantitative and qualitative evaluation of research work. These problems are becoming vitally important under the globalization influence of the innovation-driven economy,
which requires adequate financial support for research, education and other innovative factors. The quality of research work has become one of the criteria for success in the modern world. Finding criteria for
determining effective domestic research, taking into account the needs of national economic development in the face of increasing challenges of global competition, is highly significant. Improving the reliability of the quality assessment of research results will stimulate innovation, creative search and productive use of its outcomes. The article analyzes and generalizes the advantages and disadvantages of approaches to evaluating the quality of research results. The advantages of scientometric evaluation (citation index, Hirsch index, impact factor) of research work, productivity and progress include ease of use, low cost of evaluation, as well as the ability to conduct it at the level of individual researchers, teams, organizations, countries and regions. It is demonstrated that in order to activate innovation processes in the economy and fully utilize the research potential in the process of technological modernization of the Ukrainian economy, it is necessary to combine quantitative and qualitative approaches to evaluation. Applying only quantitative (scientometric) estimates will not produce the expected results. The problem of objective evaluation of the quality of researcher’s work goes beyond the simplified formal scientometric indicators. This approach does not allow for the robust evaluation the research result. Therefore, to evaluate the performance of researchers, it is proposed to use the dynamics of the quantity and quality of the content of the
research result (innovation, generalization, validation and durability of the results) and expert judgment (the level of solving the research problem, or the utility of the produced research results) with the priority assigned to quality estimates. Amendments to the Law of Ukraine “Scientific and Science and Technology Activities” and to other regulatory acts pertaining to research are proposed. It is concluded that a comprehensive and targeted approach to the evaluation of research results will help
create the appropriate conditions for government support to the development of innovative factors for the growth of the national economy. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/4567 |
| Розташовується у зібраннях: | №4
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
